Державний концерн “Укроборонпром” переживає чергову зміну керівництва. Вперше за часи Незалежності оборонку країни очолить вихідець із виробництва. Але на відміну від епохи “червоних директорів”, коли влада була у людей, що по 20-30 років керували своїми заводами, новому очільнику УОП Герману Сметаніну всього 31 рік.
За даними ЕП, у суботу, 24 червня, Кабмін затвердив його на посаді нового керівника УОП. Це рішення оприлюднять 26 червня, а набере чинності воно 28-го.
Обриси конфлікту в оборонної галузі намітились навесні 2023 року. 21 березня Рада призначила колишнього керівника “Укрзалізниці” Олександра Камишіна міністром стратегічних галузей промисловості. В непублічних розмовах представники влади в один голос говорили, що головна мета цього призначення, як її Камишіну сформулював президент Зеленський, – навести порядок в оборонці.
Перші тижні і новий міністр, і керівник “Укроборонпрому” Юрій Гусєв переконували, що ніякого конфлікту не буде, а буде командна робота.
Щоправда, співрозмовники ЕП на ринку і виробників, і торговців озброєнням припускали, що рано чи пізно постане питання заміни керівництва УОП.
І ці припущення справдились наприкінці минулого тижня, коли, за даними ЕП, на Банковій прийняли остаточне рішення про заміну Юрія Гусєва на керівника харківського Заводу імені Малишева Германа Сметаніна.
Акурат через три місяці після призначення Камишіна головою Мінстратегпрому стало відомо, що Гусєву в “робочій команді” оборонки більше не знайшлося місця.
“Проблеми у Гусєва через погану роботу концерну. По всіх напрямках. Там все досить промовисто. Наприклад, за останні три місяці ми стабільно випускаємо за місяць більше снарядів власного виробництва, ніж за весь 2022 рік.
Та сама історія по ПТРК. За останній місяць ми втричі збільшили виробництво тих же “Стугн”. Це класний наш комплекс, який просто не вироблявся в нормальних кількостях, при тому, що у нас війна. А тепер виробляють, значить можна було”, – пояснює бачення нової команди один зі співрозмовників ЕП.
“По бронетехніці взагалі ситуація плачевна. Наш БТР-4. Їх треба виробляти десятками в місяць, це реально робити. В травні концерн виробив один БТР-4Е. Це ненормально. Як і по БМП. Є розробка нашої БМП-У. Скільки їх зробили? Нуль!
Танків “Оплот”, які мали б стати робочою базою для ЗСУ поруч із західною технікою немає теж. Зробили один, покатались на ньому, сказали про закупку для ЗСУ, але ніхто навіть не поцікавився, чи можемо ми їх випускати і коли”, – додає співрозмовник, пояснюючи, як ситуацію бачать на Банковій.
Однак головною проблемою для УОП часів Гусєва стала ракетна програма. Минулого року були затверджені її дуже амбітні оновлені цілі. Деталей, очевидно, ніхто не оприлюднював. Але, за даними УП, згідно з новими планами президенту Зеленському було обіцяно, наприклад, що уже в травні 2023 року українські ракети “Сапсан” (експортна назва “Грім-2”) будуть масово нищити російську військову інфраструктуру в глибині території РФ.
Якщо банально передивитись стрічку новин за травень, то масово ракети і справді летіли, але не в Росію, а з неї.
“Гусєв у ракетній програмі був не просто наглядачем як голова концерну, а безпосереднім координатором. Там завал. Є ще “дрон на 1000 кілометрів”, але його ніхто не може знайти, де він і хто його випускає. А президент запитує: “Де ракети? Де дрони?”, – обурюється джерело ЕП з оточення Зеленського.
На фоні такої внутрішньої ситуації Камишін, на правах нового фаворита Зеленського, отримав непублічне завдання підшукати заміну Гусєву. Але після контактів з Камишіним потенційні кандидати почали отримувати миттєві проблеми: хтось прискорено отримав підозру, хтось потрапив в лікарню, у когось почали звільняти родичів, які працюють в оборонці.
Але попри це, кандидатуру для заміни Гусєва все ж підібрали.
В дусі призначень Зеленського, очолити зброярського монстра довірять молодому, перспективному директору Харківського заводу Малишева Герману Сметаніну.
“До нього придивились, виявився хорошим менеджером, пройшов шлях від самого низу на заводі до директора. Це буде перший раз, коли оборонку очолить людина із системи, при чому не з торгівлі, а з виробництва. Це буде правильний сигнал всій галузі, що її бачать і що всіх продуктивних будуть заохочувати”, – розповідає ЕП співрозмовник в уряді.
Загалом біографія Сметаніна нагадує радянський роман соціалістичного реалізму, де головний герой після університету сам проситься взяти його на роботу в харківське КБ Морозова, на нього спершу з подивом дивляться, а тоді приймають. І вже за кілька років звичайний інженер-конструктор встигає попрацювати на Львівському бронетанковому, директором з виробництва на заводі імені Малишева, потім у 28 років (!) стає директором Харківського бронетанкового заводу, і ще через короткий час врешті стає гендиректором одного з промислових гігантів – заводу ім. Малишева.
Сметаніну Зеленський поставив три головні задачі: збільшити кількість виробництва всього озброєння, почистити галузь від корупції і довести до кінця реформу оборонки.
Як розповідають ЕП співрозмовники, дотичні до проекту зміни керівництва УОП, станом на зараз утримання самого концерну без урахування виробництва обходиться у 450 мільйонів гривень на рік. Сметаніну поставлять задачу скоротити ці витрати, а відповідно штат управляючої структури, щонайменше на 20%.
Однак наскільки 31-річний хлопець із Харкова, талановитий але позбавлений апаратної ваги взагалі здатен буде виконати такі амбітні задачі? Сметанін – новачок в чужому місті, без серйозних контактів муситиме самотужки давати раду, з одного боку, з “дідами”, тобто багаторічними незмінними директорами оборонних КБ і заводів, а з іншого боку, з армією торгашів і чистих аферистів, яка присмокталась до оборонки.
“Він може бути сто разів бути порядним і класним, але чи зможе він в таких умовах реально керувати такою махіною? Якщо ти не можеш зняти слухавку, набрати, наприклад, голову СБУ і сказати, що треба тут одного директора чи ділка привести до тями, то тобі буде складно тримати цю сферу в руках. А Сметанін має таку можливість? Дуже сумніваюсь”, – розмірковує один зі співрозмовників ЕП серед впливових українських зброярів.
Тим часом доля і самого Гусєва до кінця не зрозуміла. За даними УП, поки що керівник УОП попросив президента перевести його на дипломатичну роботу в одну із країн Європи, з якими Україна має якраз тісні оборонні контакти.
Однак, станом на день виходу матеріалу, ствердної відповіді від президента Гусєв ще не отримував.
